Чи справді сонячні панелі мають негативний вплив на клімат? 

Міф 1: Виробництво сонячних панелей залишає великий вуглецевий слід

​

Це один із найпоширеніших аргументів скептиків. Виробництво сонячних панелей дійсно потребує певних енергетичних ресурсів, зокрема для видобутку й обробки кремнію — основного матеріалу для панелей. Проте слід враховувати, що енергетичні витрати на виробництво панелей окупаються досить швидко. За різними оцінками, одна сонячна панель компенсує свою "вуглецеву вартість" через 1-3 роки після встановлення, залежно від її місця розташування та ефективності. Так, наприклад, за даними дослідження Інституту сонячних енергетичних систем ім. Фраунгофера, фотоелектричні системи, вироблені в Європі і встановлені в Північній Європі, окупаються приблизно за 1,1 року, в той час як фотоелектричні системи, встановлені на півдні, окупаються за 0,9 року, залежно від технології встановлення та ефективності мережі. У результаті, протягом свого життєвого циклу панелі виробляють в десятки разів більше енергії, ніж було витрачено на їх виготовлення. Так, термін служби сонячних панелей складає понад 25 років, а деякі панелі можуть працювати й до 30-40 років із незначним зниженням ефективності. Це означає, що сонячні панелі знижують викиди вуглекислого газу та сприяють переходу на чисті енергетичні джерела вже в середньостроковій перспективі.

​

Міф 2: Сонячні панелі створюють більше проблем для довкілля, ніж вирішують

​

Інший міф стосується утилізації сонячних панелей після закінчення їхнього життєвого циклу. Деякі критики стверджують, що через використання токсичних матеріалів, таких як свинець або кадмій, переробка панелей є складною та небезпечною. 

Насправді, сучасні технології переробки дозволяють ефективно утилізувати понад 95% компонентів сонячних панелей, зокрема алюміній, скло та навіть кремній. В Європейському Союзі, завдяки регламенту WEEE (Waste Electrical and Electronic Equipment Directive), виробники зобов'язані організовувати збір та переробку відпрацьованих сонячних панелей. Це означає, що велика частина матеріалів повертається в обіг і використовується для виробництва нових панелей, що мінімізує негативний вплив на екологію. Франція — одна з країн, де активно впроваджуються стратегії утилізації сонячних панелей. Компанія Veolia, одна з лідерів у галузі переробки, побудувала перший у світі спеціалізований завод для утилізації сонячних панелей. Завод має змогу переробляти до 4000 тонн панелей на рік і повертає на ринок до 95% корисних матеріалів, таких як скло та метали.

​

Міф 3: Сонячні панелі неефективні в умовах помірного клімату

​

Існує стереотип, що сонячні панелі можуть бути ефективними лише в сонячних регіонах, таких як Північна Африка або Близький Схід, а в помірних широтах, наприклад в Україні чи країнах Північної Європи, їхня ефективність значно нижча. Насправді це твердження не відповідає дійсності. Сучасні технології дозволяють сонячним панелям ефективно працювати навіть у регіонах із помірним кліматом, де немає постійного сонячного світла. Панелі здатні генерувати електроенергію навіть при дифузному світлі, яке проникає через хмари. Ба більше, сонячні панелі краще працюють у прохолодну погоду, оскільки висока температура може знижувати їхню продуктивність. Відповідно до огляду ринку сонячної енергії в ЄС від SolarPower Europe, п’єдестал найвищого поширення сонячної енергії займають три «не зовсім передбачувані» країни: Нідерланди, Німеччина та Данія. Ці країни є країнами з найбільшою часткою встановленої сонячної енергії на людину, тобто кожен громадянин може розраховувати на 1044, 816 і 675 Вт доступної потужності відповідно. Випадок Данії представляє особливий інтерес, оскільки порівняно з 2021 роком ця кількість зросла на 58,5%, поставивши країну на друге місце після Португалії. Крім того, технології, такі як системи відстеження сонця, дозволяють панелям орієнтуватися на максимальне використання денного світла протягом усього року.

​

Міф 4: Сонячна енергія не може покрити глобальні потреби в електроенергії

​

Скептики також часто стверджують, що навіть якщо сонячна енергія є "чистою", вона не зможе забезпечити людство необхідною кількістю електроенергії. Проте, насправді сонячна енергія має величезний потенціал: За даними Управління енергетичної інформації (EIA), прогнозується, що сонячна енергетика відіграватиме ключову роль у світовому виробництві електроенергії протягом наступних трьох десятиліть завдяки зростаючому глобальному використанню відновлюваних джерел енергії. У деяких регіонах, таких як Південна Європа, Африка чи Південно-Східна Азія, сонячна енергія вже стала дешевшою за традиційні джерела. Крім того, розвиток технологій зберігання енергії, таких як акумулятори, дозволяє долати проблему з нерівномірністю генерації протягом доби чи року. Така популярність сонячної енергії має 2 причини: постійне зниження цін на ФЕМ та швидкість будівництва.

Так, наприклад у Німеччині ціни на типову дахову фотоелектричну систему потужністю від 10 до 100 кВт у 1990 році становили близько 14 000 євро/кВт. Наприкінці 2023 року такі системи коштували лише 10% від ціни 1990 року. Крива досвіду, яку також називають кривою навчання, показує, що за останні 43 роки ціна модуля знижувалася на 24,4% з кожним подвоєнням кумулятивного світового виробництва модулів. Зниження вартості відбувається завдяки економії на масштабах і технологічних вдосконаленнях.