Ціни на фотоелектричні модулі постійно знижуються

Сонячна та вітрова енергетика з кожним роком стають усе більш конкурентоспроможними і ефективними. За даними Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (IRENA),  з грудня 2009 року по грудень 2022 року, ціни на кристалічні кремнієві модулі знизилися від 88% до 94%. 

​

Технологічні інновації, такі як покращення ефективності фотоелектричних елементів, зниження витрат на матеріали та виробництво, а також автоматизація виробничих процесів, сприяють подальшому зниженню витрат. Удосконалення систем управління енергією та інтеграція з іншими джерелами відновлюваної енергії також підвищують загальну ефективність і рентабельність сонячних установок.

Китай є світовим лідером у виробництві сонячних фотоелектричних модулів. У 2023 році Китай виробив понад 80% всіх фотоелектричних модулів у світі. Протягом 2023-2028 років очікується, що потужності відновлюваної енергетики Китаю зростуть більш ніж на 2 000 ГВт. Це втричі перевищує зростання за останні п'ять років, і більша частина цього приросту припадатиме на сонячні фотоелектричні станції.

 

Зростання виробничих потужностей у Китаї дозволяє забезпечити надлишок пропозиції на ринку, що сприяє зниженню цін. Китай також активно інвестує в дослідження та розробки нових технологій, що дозволяє підвищити ефективність і знизити витрати на виробництво фотоелектричних модулів. За даними BloombergNEF, у 2023 році середня ціна на а літій-іонні акумулятори впала на 14% порівняно з попереднім роком, завдяки збільшенню виробничих потужностей і вдосконаленню технологій.

 

За прогнозами, до 2025 року Індія випередить Південно-Східну Азію як другий за величиною регіон з виробництва модулів, що стане можливим завдяки потужним стимулам PLI в Індії.

Зростання виробничих потужностей у світі призводить до надлишку пропозиції на ринку сонячних модулів. За даними дослідження Wood Mackenzie, експорт сонячної енергії та накопичувачів із Китаю досяг рекордного зростання зі сплеском більш ніж на 40%. Також згідно зі звітом, модуль, виготовлений у Китаї, на 50% дешевший, ніж вироблений у Європі, і на 65% дешевший, ніж у США. Тобто як бачимо це сприяє зниженню цін, оскільки виробники змушені конкурувати за ринок збуту. Тож за останнє десятиліття витрати на сонячну фотоелектричну енергію впали на 90%, наземну вітрову енергію - на 70%, а на акумулятори - більш ніж на 90%. Ці технології розвиваються за "кривою навчання", яка називається законом Райта. Він стверджує, що вартість технології послідовно падає в міру того, як збільшується сукупне виробництво цієї технології.

​

Крім того, зниження процентних ставок з січня 2023 року робить сонячну енергію більш конкурентоспроможною порівняно з традиційними джерелами, такими як вугільна генерація. 

Собівартість виробництва нових сонячних фотоелектричних і наземних вітрових систем нижча, ніж вугільних, що допомагає досягти нижчих цін на електроенергію. За даними Лазард (Lazard's Levelized Cost of Energy Analysis), середня вартість виробництва електроенергії з сонячних фотоелектричних систем у 2023 році становила $60 за МВт-год, у той час як для нових вугільних електростанцій ця вартість була $88 за МВт-год.

​

Це зниження витрат на виробництво електроенергії дозволяє зменшити загальні витрати на електроенергію для кінцевих споживачів. Крім того, збільшення використання сонячної енергії сприяє зниженню залежності від імпортованих енергоносіїв, що позитивно впливає на енергетичну безпеку країн.

Реформи ринку електроенергії та системи зелених сертифікатів дозволяють розробникам сонячних та вітрових електростанцій отримувати кращі ціни на електроенергію. Наприклад, у Європейському Союзі система торгівлі викидами (EU ETS) сприяє зниженню викидів CO2, стимулюючи інвестиції у відновлювані джерела енергії. Відповідно до цієї системи, компанії, що виробляють електроенергію з відновлюваних джерел, можуть продавати зелені сертифікати на ринку, отримуючи додатковий дохід.

​

У Китаї реформи ринку електроенергії також сприяють розвитку відновлюваних джерел енергії. З 2023 року Китай запровадив національну систему торгівлі викидами, яка охоплює понад 2 200 компаній та близько 4 мільярдів тонн викидів CO2. 

​

В Україні існує система "зелених" тарифів, яка підтримує розвиток відновлюваних джерел енергії. За даними Держенергоефективності, у 2023 році середній "зелений" тариф для сонячних електростанцій становив близько 4.9 грн за кВт-год. Це стимулює інвесторів вкладати кошти у будівництво нових сонячних електростанцій та сприяє розвитку відновлюваної енергетики в країні.

Фінансова підтримка малих домашніх сонячних систем та зростання роздрібних цін стимулюють комерційне та промислове розгортання сонячних установок. У багатьох країнах існують програми субсидій та податкових пільг для встановлення сонячних систем. Наприклад, у США діє федеральний податковий кредит для інвестицій у сонячну енергію (ITC), який покриває до 30% вартості встановлення сонячної системи.

​

У Європі також існують програми фінансової підтримки для встановлення сонячних систем. Наприклад, у Німеччині програма "KfW Renewable Energy Program" надає пільгові кредити для встановлення сонячних систем, що дозволяє знизити початкові витрати для споживачів.

Щодо України, то, наприклад, Державний фонд енергоефективності надає гранти та пільгові кредити для встановлення сонячних систем у приватних будинках та підприємствах. За даними фонду, у 2023 році було виділено понад 500 млн грн на підтримку встановлення сонячних систем.

Технологічні досягнення сприяють зниженню вартості виробництва фотоелектричних модулів і підвищують їх ефективність. Наприклад, перехід від традиційних кремнієвих фотоелектричних елементів до технологій на основі перовскітів дозволяє знизити вартість виробництва та підвищити ефективність модулів.

​

Так, ефективність комерційних кремнієвих фотоелектричних елементів становить близько 22%, тоді як ефективність перовскітних елементів може досягати 25%. Крім того, використання двосторонніх модулів (bifacial modules), які здатні поглинати світло з обох сторін, дозволяє збільшити загальну продуктивність системи на 10-20%.